Пазли-афоризми:

Мислити – завжди означає відповідати на питання «чому?» (О.Лосєв). 

Мислення — це нове створення світу (А.Камю).

Я мислю, отже, існую (Р.Декарт).

Мислити  - значить іти вглибину (П.Рікер). 

Ми легше визнаємо свої помилки у поведінці, ніж у мисленні (В.Гете). 

Невиконане бажання іржавіє, стояча вона гниє, мислення ж людське, не знаходячи застосування, чахне (Леонардо да Вінчі).

Будьте уважні до своїх думок: саме  вони  –  початок вчинків (Лао-цзи). 

Думка змінюється в залежності від слів, якими її висловлюють (Б.Паскаль).

Думки – це бруньки, слова – квіти, плід – лише в корисній справі (В.Й.Гете). 

Не дозволяйте вашим думкам осідати: більше вони не спливуть (Ж.Фалкенаре). 

Джерело: http://www.pazl.ippo.org.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=51&Itemid=53

Мислити - одина із складових Хартії вільної людини.

Витяг із Хартії вільної людини

МИСЛИТИ

Для нашого суспільства «мислити» насамперед означає подолати недержавність, вузькість і провінційність колоніального та хуторянського світогляду.

Саме в цій площині нам потрібна найважливіша революція.

Мислити означає ламати стереотипи.

Мислити означає працювати, читати і творити, відповідаючи на дух та потреби часу.

Мислити — це долати звичку простих відповідей.

Мислити означає цікавитися світом і його культурою.

Мислити означає потребувати нових культурних форм і явищ.

Не треба застигати в минулому. Треба рухатися вперед.

Не варто боятися несподіваності нового. Варто боятися порожнечі й байдужості.

Мислити — це спільними громадянськими силами створювати центри сучасної культури, бібліотеки, громадські фонди для поширення інформації про Україну в світі, перекладів нашої літератури чи задля підтримки навчання українських студентів за кордоном.

Мислити — це дізнаватися про передові світові пошуки у теоретичних, практичних і творчих сферах та переймати передове знання, серед іншого й за допомогою сучасних мережевих можливостей.

Мислити означає разом підтримувати незалежні засоби масової інформації, які мають стати справжнім людським голосом посеред нинішнього інформаційного фальшу.

Як створити сприятливу атмосферу для роботи учнів під час реалізації проекту?

Для продуктивності реалізації проекту "Мислити по-новому - мислити по-європейськи" необхідно створити сприятливу атмосферу для шклярів, які є основними та найважливішими учасниками цього проекту. Тож, вчителям варто врахувати такі основні моменти, що сприятимуть нормальній роботі та розвитку мислення у дітей:

1. Час. Виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення.

2. Очікування ідей. Усвідомлювати, що очікується, висловлювати думки та ідеї у будь-якій формі.

3. Спілкування. Дозволити учням вільно розмірковувати, обмінюватись думками.

4. Цінування думок інших. Вміти слухати, щоб мати можливість сформулювати власну думку.

5. Віра в сили учнів. Підтримувати віру кожного учня в його здатність мислити; цінувати критичні міркування учнів.

6. Рука допомоги. Допомогти дітям презентувати свій виступ; підказати недоліки та врахувати їх до наступної роботи.

Отже, це дасть можливість вчителеві:

• Активізувати мислення учнів.
• Формувати цілі навчання.
• Залучити учнів до плідного обговорення.
• Мотивувати навчання учнів.
• Активно залучити учнів до навчального процесу.
• Стимулювати зміни.
• Стимулювати міркування про здійснену роботу.
• Розкрити різні точки зору.
• Допомагати учням ставити власні запитання.
• Заохочувати самовираження.
• Забезпечити обробку інформації.
• Заохочувати прояви критичного мислення.
• Реалізовувати таланти та вміння школярів.
• Формувати кмітливих та розумних дітей.

Ефективний спосіб оволодіння новими знаннями.

Вік живи та вік учись. Ми так часто чуємо цю фразу й із часом розуміємо, що це справді корисний постулат кожної людини впродовж усього її життя. Так, оволодіння новими знанями є вимогою нашого часу: ми змушені критично мислити, аналізувати та робити свої висновки, щоб отримати справді достовірну інформацію; розширити свій кругогзір та пізнати світ. Який же шлях обрати, щоб отримати нові знання?

Серед усіх існуючих варіантів, найкращим вирішенням є організація групової роботи (робота в групах). Причиною такого вибору є врахування значних переваг такої роботи. Чому? Та саме тому, що групова робота має значні переваги. На відміну від лекції, де переважає монологічна мова педагога, і від самостійної роботи учнів, де доводиться опиратись на сформовані в них мотиви до осмисленого навчання, на заняттях з використанням групової форми роботи відбувається копітка робота невеликих груп і викладача з відпрацювання конкретних умінь і навичок у режимі діалогу. Невеликі групи дозволяють учителю бачити кожного у процесі практичної діяльності, сприяють виникненню стійких зв'язків між усіма присутніми, стимулюють процеси глибокого осмислення діяльності, полегшують діагностику результативності процесу. Групова діяльність - це спільна діяльність учителя й учнів, що дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги та співпраці.

Як вид навчальної діяльності школярів групова діяльність багатофункціональна. У груповій навчальній діяльності учні показують більш високі результати засвоєння знань, ніж під час фронтальної роботи. Групова форма роботи сприяє організації більш ритмічної діяльності кожного учня. Також формуються колективізм, моральні, гуманні якості особистості.

Групова навчальна діяльність виконує й організаційну функцію. А полягає вона в тому, що учні вчаться розподіляти обов'язки, спілкуватись один з одним, розв'язують конфлікти, що виникають у спільній діяльності. У груповій роботі дитина бере на себе функції вчителя та виконує дорослі види діяльності.

• за однаковий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший;

• висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;

• формується вміння співпрацювати;

• формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;

• розвивається навчальна діяльність (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль).

По-п'яте, критичне мислення - це мислення соціальне. Кожна думка перевіряється й обґрунтовується, коли нею діляться з іншими. Саме через це у програмі ЧПКМ застосовуються різні види парної та групової роботи, використовуються дебати, дискусії, різноманітні види публікацій письмових робіт.

Отже, групова форма навчальної діяльності має ряд значних переваг:

З усього вищесказаного можна зробити висновок, що критичне мислення - це мислення самостійне. Воно носить індивідуальний характер. Кожен формує свої власні ідеї та переконання, причому має повне право прийняти ідею іншої людини, якщо її аргументація буде вагомішою.

По-друге, інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення. Головним є процес здобуття знань.

По-третє, критичне мислення починається з постановки запитань та усвідомлення проблем, які потрібно вирішити. На думку Дьюї, «лише борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі складної ситуації, учень дійсно думає».

А бразильський педагог Пауло Фрейре вважає, що лише постановка та вирішення проблем здатні звільнити учнів від пригноблення особистості.

По-четверте, критичне мислення прагне до переконливої аргументації (докази, контраргументи, признання інших точок зору тощо.

Джерело: http://metodichka.at.ua/publ/teorija_metodika_tekhnologiji/interaktivni_tekhnologiji_navchannja/metodi_formuvannja_ta_rozvitku_kritichnogo_mislennja/2-1-0-18